Карта замінованих територій України

За допомогою протимінної діяльності ДСНС було створено інтерактивну карту замінованих територій, на якій відображені місця, де вже було виявлено або теоретично знаходяться вибухонебезпечні предмети (похибка локалізації становить до 30 м). На карті вказано ступінь загрози кожного з регіонів. Як можна побачити за забарвленням, найбільше забруднених областей знаходяться безпосередньо в зоні бойових дій та в районах деокупованих територій: Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська та Миколаївська області.

Ця карта розмінування створюється за ініціативою та зусиллями владних структур з метою захисту громадян та відновлення безпеки на національному рівні, і на сьогодні стала символом не тільки небезпеки, але й невизначеності.

Карта розмінування: діагностика загроз

Інтерактивна карта замінованих територій України стала важливим інструментом для аналізу ризиків та розробки стратегій з розмінування. Її створення базується на комплексному використанні геодезичних даних, супутникових знімків та інших технологій для точного визначення місцезнаходження замінованих об'єктів.

Держоргани, оператори протимінної діяльності та волонтерські організації активно використовують цей ресурс для планування та виконання операцій зі знешкодження вибухонебезпечних об'єктів та інформування населення про мінну небезпеку. Завдяки карті розмінування України, учасники процесу можуть краще розуміти розподіл небезпеки та максимально ефективно використовувати свої зусилля для вирішення проблеми. Мапа дає можливість зрозуміти масштаб проблеми замінування та ризики для громадян, що пересуваються в певних регіонах України.

Інтерактивна карта замінованих територій: залучення громадськості

Важливим аспектом вирішення проблеми замінованих територій є залучення громадськості. Інтерактивна карта замінованих територій стала платформою для інформування громадян. По-перше, люди можуть отримувати актуальну інформацію про стан розмінування у своєму регіоні, а по-друге, брати активну участь у вирішенні проблеми забруднення територій, повідомляючи про можливі загрози.

Мапа розмінування: проблеми та перспективи

Незважаючи на значні досягнення у сфері картографії розмінування, існують виклики, які стоять перед українськими держорганами та громадськістю. Передовсім, це необхідність подальшого розвитку технологій для більш точнішого виявлення та класифікації замінованих об'єктів. Також важливо забезпечити ефективну співпрацю між владними органами, операторами з гуманітарного розмінування, волонтерськими командами та міжнародними партнерами.

Важливим фактором впливу такої карти є те, що знання про заміновані території ставить перед суспільством завдання соціальної відповідальності. Мапа розмінування сприяє формуванню свідомості про ризики та підвищує громадський тиск на владу для активізації процесів розмінування. Ці дані відображають розмір проблеми та виокремлюють основні зони, що потребують негайного втручання. Така деталізація стає необхідною для точного розподілу ресурсів та ефективного впровадження розмінувальних заходів.

Створення карти замінованих територій України визначається не тільки як необхідний крок для вирішення актуальних проблем безпеки, але й як засіб об'єднання громадян та різних структур для спільної роботи над забезпеченням мирного майбутнього. Інтерактивна карта замінованих територій слугує не лише інструментом виявлення небезпеки, але і символом єднання у зусиллях заради безпеки та благополуччя України.

Актуальну карту можна переглянути на сайті ДСНС, а також завантажити через мобільний додаток «Розмінування України», доступний для Android і для iOS. Важливо, що кожен громадянин може взяти участь у її заповненні і зробити власний внесок у забезпечення безпеки на замінованих територіях.

Перелік вибухонебезпечних зон

Слід зауважити, що замінованими територіями наразі можуть бути не тільки зони безпосередніх бойових дій, а й ліси та парки, поля й лісосмуги, зони інфраструктури, території біля мостів та переправ, будь-які водойми, зокрема ставки, річки та криниці, залишені бойові позиції, траншеї, кпп та блокпости, військові та стратегічні об’єкти, знищені транспорті засоби та покинуті будівлі. Особливу небезпеку становлять так звані міні-пастки, що їх встановлюють окупанти у будівлях при відступі чи зміні позицій. Трапляється, що заміновані таким чином об’єкти легше підірвати, ніж розмінувати.

Мінний терор — це форма російського терору, якій Україна буде змушена протидіяти продовж багатьох років. Загарбники свідомо намагаються залишити після себе якнайбільше смертельних пасток. Це, зокрема, і закопані «фугаси», і розтяжки, і заміновані житлові об’єкти, і транспорт.

Найбільш розповсюджені вибухонебезпечні предмети:

• Протипіхотні фугасні міни.
• Протипіхотні міни осколкової дії.
• Ручні гранати.
• Мінометні міни.
• Артилерійські снаряди.
• Касетні боєприпаси.
• Балістичні ракети.
• Авіаційні ракети.
• Авіаційні бомби.
• Реактивні снаряди.
• Мінні пастки.
• Протитанкові керовані ракети.
• Протитанкові міни дистанційного керування.