Мінна небезпека: правила поведінки при виявленні міни (ВНП), надання першої домедичної допомоги

Україна стикнулася із гострою проблемою мінної загрози, яка становить серйозну небезпеку для цивільних, гальмує розвиток економіки, суттєво впливає на екологію регіонів. У зв’язку зі зростанням замінування територій в різних частинах країни, правила поведінки при виявленні вибухонебезпечних предметів та залишків війни будуть актуальними ще багато років.

Замінована Україна: статистика регіонів

За даними Міністерства оборони України станом на 2023 рік, заміновані зони становлять серйозну загрозу для населення та екології. За цей період значно зросла кількість зареєстрованих випадків мінного забруднення, що ставить під загрозу безпеку та благополуччя українців. Особливо велика кількість замінованих територій сконцентрована в прикордонних областях та місцях активних бойових дій, зокрема: Луганська, Донецька, Харківська, Запорізька та Херсонська області. Ці райони залишаються особливо небезпечними через перебування ворога на цій території та відсутність доступу фахівців для розмінування.

Вплив МВП на екологію та загрози для цивільного населення

Заміновані поля не лише загрожують людським життям, але також мають серйозний вплив на екологію регіонів. Міни можуть викликати забруднення ґрунтів та водних ресурсів, при розриві вибухівки можуть вивільнятись токсичні речовини, що призводить до довгострокових негативних наслідків для екосистем. Мінне забруднення стає перешкодою для економічного та соціального розвитку регіонів. Велика кількість землі, недоступна через мінну небезпеку, обмежує можливості для сільськогосподарського та промислового зростання.

Розробка спеціальних програм та ініціатив із розмінування – вкрай важлива складова для запобігання травм та втрат серед цивільного населення.

Не залежно від територіального місця перебування, кожному, хто знаходиться в Україні, надзвичайно важливо знати, як правильно поводитися у випадку виявлення вибухонебезпечних предметів.

Мінна небезпека: правила поведінки при виявленні вибухонебезпечних предметів

• Зберігайте спокій. Зупиніться, дихайте рівно, намагайтесь завадити панічним рухам. Розгубленість може призвести до неправильних дій та рішень.
• Якщо ви не одні, гучно і чітко попередьте оточуючих про загрозу.
• Швидко та уважно проведіть навколо себе огляд: роздивіться, чи немає поруч із вами мотузок, дротів, стрічок тощо.
• Не торкайтеся, не рухайте, не відкривайте підозрілий предмет. В жодному разі не намагайтесь розмінувати або знешкодити підозрілий предмет самостійно.
• Відключіть мобільний телефон, рацію та інші електронні пристрої, оскільки електромагнітні хвилі чи радіозв’язок може спровокувати детонацію.
• Віддаліться від місця виявлення небезпечного предмету мінімум на 200 м. Бажано тим самим шляхом, яким ви дістались місця виявлення.
• За можливості промаркуйте місце знаходження предмету з безпечної дистанції або запам’ятайте його місце розташування.
• Повідомте правоохоронні органи про знахідку. Телефонуйте за номером 101. Надайте точну адресу та опис об'єкта.
• Після повідомлення ДСНС дотримуйтеся їхніх інструкцій та вказівок, очікуйте на допомогу.

При виявлені вибухонебезпечних предметів категорично заборонено:

• Наближатися до ВНП.
• Брати його до рук.
• Чіпати речі поруч із ВНП: гілки, мотузки, траву тощо.
• Використовувати мобільний телефон, радіо або рацію.
• Проводити будь-які роботи, що викликають коливання поверхні.
• Розряджати, кидати, вдаряти по ВНП.
• Розпалювати багаття поруч із ВНП, палити сигарети, кидати ВНП у вогонь.
• Накривати ВНП чимось зверху або засипати землею.
• Переміщувати ВНП.

Травматизація під час детонації вибухівки

Міни та вибухонебезпечні предмети можуть завдати тяжких травм чи призвести до інвалідності. Найчастіше намагання взяти в руки ВНП та самостійно розмінувати вибухівку призводить до втрати кінцівок.

Міни та більшість вибухових пристроїв серійного виробництва складаються із двох складників: власне, вибухівки та оболонки з металу. Під час детонації металева оболонка розривається на безліч дрібних металевих уламків (осколків), які несуть травматичну дію.

Існує 4 основні види травмуючих факторів:

• Ударна хвиля. Найбільшу загрозу для людей під час вибуху становить «повітряна стіна», що уражає зі швидкістю приблизно 8000 м/с. Щоб зрозуміти, наскільки це швидко, візьмемо для порівняння середню швидкість дорослої людини: 7 м/с, або швидкість ураганного вітру — 40 м/с. Чим більше вага вибухівки і чим менша дистанція між людиною та епіцентром вибуху, тим серйознішими будуть травми. Вибухові хвилі можуть викликати серйозні пошкодження внутрішніх органів, перелами, травматичні ампутації, пошкодження м'яких тканин, кровотечі, контузію.
• Осколкові поранення. Після вибуху металева частина ВНП утворює осколки, які хаотично розлітаються в різні боки з великою швидкістю. Крім того, предмети, що знаходяться поблизу вибухівки: скло, цегла або каміння, також піддаються прискоренню під час вибуху. Часто уламки мають неправильну форму, тому рана має зазубрений характер.
• Падіння, поштовхи. Вибухова хвиля може не тільки завдати прямої шкоди, але й збити постраждалого з ніг, відкинути людину в інші об’єкти, а також підняти в повітря різні об’єкти навколишнього середовища, які при ударі об землю можуть впасти на людину і завдати додаткової шкоди, привалити, затиснути.
• Опіки, пожежа. Під час детонації ВНП утворюється хмара з вогню, температура якої може досягати 3000 градусів Цельсія. Це може призвести до опіків, найбільш вразливі в цьому випадку неприкриті частин тіла: обличчя і кінцівки. Така вогняна куля може викликати пожежу. Крім пожеж, під час вибухів у повітря вивільняються шкідливі продукти горіння та отруйні випари. При вдиханні цих речовин пошкоджуються верхні дихальні шляхи і легені, можуть виникнути порушення дихання, втрата свідомості.

Надання першої домедичної допомоги

Якщо ви або хтось інший постраждав під час вибуху, вкрай важливо чітко дотримуватись алгоритму огляду постраждалого та рекомендацій по самодопомозі.

Всі травми і стани можна виявити при первинному огляді постраждалого та умовно виокремити у дві категорії:

• критичні (загрожують життю);

• некритичні (всі інші).

До критичних станів, які виникають при мінно-вибуховій травмі та які можна усунути шляхом надання домедичної допомоги, відносять масивну кровотечу та порушення прохідності дихальних шляхів.

Як надати домедичну допомогу постраждалому при вибусі

Перше правило, яке важливо запам’ятати: обстеження постраждалого та надання допомоги дозволяється тільки в безпечних умовах.

По-перше, проведіть візуальний огляд поранень та місця навколо жертви вибуху. Зверніть увагу на ознаки кровотечі, видимі пошкодження, рухи та поведінку постраждалого.

Зазвичай масивна кровотеча виникає при пошкодженні артерій на кінцівках. Оскільки по цих судинах кров тече від серця, її швидкість досягає до 50 см/сек., тому при пошкодженні артерій критична втрата крові може відбутися за 2-3 хвилини.

Також розрізняють венозну та капілярну кровотечі. В залежності від виду кровотечі, для її зупинки або уповільнення можна використовувати метод затиснення рани (компресійної пов’язки), тампонування або накладання джгута.

Для того, щоб перевірити, чи у свідомості постраждалий, встановіть із ним контакт, поставивши будь-яке питання. Якщо людина відповідає вам – це означає, що вона притомна і дихальні шляхи прохідні, дихання присутнє. Якщо відповіді немає – свідомість та дихання можуть бути порушені. В залежності від виявлених травм, надайте домедичну допомогу та викликайте рятувальників за номером 101.

Пам’ятайте головне правило порятунку: ваша власна безпека має бути в пріоритеті. Якщо ви травмуєтесь або постраждаєте, у вас не буде можливості врятувати інших.

Щоб зменшити ризики, населенню важливо бути обізнаним із зонами можливого замінування, слідувати інструкціям місцевих органів та уникати невідомих територій.

Мінна загроза в Україні потребує негайних заходів для посилення безпеки населення як з боку державного, так і приватного секторів. Спільні зусилля у напрямку розмінування та відновлення українських територій стануть вирішальними для створення безпечного та стійкого майбутнього для країни.